«У нас ще немає слова, яке могло б виразити одночасно самовідданість,
сміливість та розум – всі ті чудові якості, якими володіє собака»
К.Г.Паустовський

Біля 50-ти років існує теорія собакотерапії або «каніс-терапії» – лікування за допомогою собак. Спеціально навчені собаки допомагають дітям з особливими потребами пізнавати світ, спілкуватися з ним, любити його. Собака є не тільки другом людини, а ще виступає в ролі лікаря.

Каніс-терапія впливає на різні сфери розвитку дитини: фізіологію, спілкування, увагу, координацію рухів. Під час спеціально організованих занять собаки дають дітям безмежне відчуття щастя. Навіть замкнуте серденько дитини тане від безмежної радості і ніжності, яку дарує їй собака. Спілкування особливої дитини із собакою (обов’язково під наглядом кінолога-каністерапевта) сприяє розвитку моторики, сенсорних відчуттів, емоційності, знімає м’язову напругу, психологічні стресові стани, знижує тривожність.

Виходячи із можливостей даної методики, в Центрі «Відродження» з серпня минулого року запроваджено її активне використання. Собаку породи кане корсо для лікування дітей в Центрі запропонував місцевий бізнесмен — власник мережі магазинів «Кіт і пес».
Підприємець та члени його родини приводять видресирувану, спеціально навчену собаку до Центру двічі на тиждень, грошей за «прокат», звісно, не беруть. Заняття проводяться в залі психологічного розвантаження за програмою, розробленою психологом закладу В.І. Мозговим та лікарем-педіатром Клим В.В.

На ознайомчих заняттях діти з цікавістю придивляються до собаки, а вже під час наступних зустрічей спілкування з Нікою все більше розковує дітей, заспокоює, викликає довіру до нового друга. Замкнуті діти стають більш відкритими, гіперактивні – більш спокійними. У дітей з вадами опорно-рухового апарату з’являється мотивація до руху, їм хочеться підійти або доповзти й погладити Ніку, увійти з нею в контакт. Діти із затримками мови намагаються покликати Ніку до себе, дати їй команду.
Собака веде себе дуже дружелюбно і спокійно, ніякого ричання, різких рухів, які могли б налякати дитину. Вона ніби розуміє, що ці дітки потребують від неї допомоги і довіри. Важливо, що діти не сприймають таке спілкування як курс лікування, вони просто отримують задоволення, радіють зустрічі з хвостатим другом. Цікаво, що і собака також радіє спільній з дітьми грі, а головне – мотивує дітей рухатися, не обмежуватись в емоціях.