Колін Кубік - волонтер зі США

Американець Колін Кубік з минулого року працює волонтером у Центрі реабілітації дітей-інвалідів «Відродження».

"Я сповідую віру, у якій оточують німбом не святих, не пророків, а просто щасливих людей"

Ліна Костенко “Мандрівки серця”.

 Останнім часом у суспільстві відбулася велика кількість соціальних, культурних, а також економічних змін, які мають позитивні наслідки, але і вплинули на збільшення кількості соціальних проблем. Частково ця ситуація вирішується завдяки волонтерській (добровольчій) діяльності. 

Насамперед, варто замислитися, який саме зміст закладений в слові волонтер. Офіційні джерела інформації визначають волонтера як людину, яка добровільно, не переслідуючи корисних цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. Насправді ж, в слові волонтер закладено набагато більше… Волонтер – це в першу чергу людина з великим серцем, це людина, що вміє допомагати іншим, розуміє чужі проблеми, вміє вселяти надію, віру тим, хто впав духом. Саме така людина, молодий американець Колін Кубік вже протягом 10 місяців виконує волонтерську місію на базі реабілітаційного Центру «Відродження». Центр вже має досвід такої співпраці і завжди підтримує прагнення волонтерів добровільно працювати на його базі, допомагаючи працівникам. Так, у 2013 році громадянка Великої Британії Дженіфер протягом 9 місяців надавала волонтерську допомогу в реабілітації дітей з інвалідністю. Вже три роки поспіль протягом двох тижнів щорічно студенти Англія Раскін університету приїздять до Центру, реалізовуючи спеціальну волонтерську програму. При цьому дуже велике значення має мотивація, адже молодь, яка прагне працювати волонтерами – онуки або діти іноземних благодійників, що зробили немалий внесок у розвиток реабілітаційного Центру і продовжують допомагати зараз. Колін Кубік є племінником давнього друга Центру Віктора Кубіка

Завдяки спонсорський допомозі Віктора і його родини в Центрі маємо нові приміщення, сучасне обладнання. Тож, у липні 2015 року, підтримуючи традиції своєї великої сім’ї, Колін Кубік прибув до України із великим бажанням творити добро.  Сьогодні Колін – член великої родини Центру «Відродження». Його обожнюють діти, поважають батьки хворих дітей. А працівники просто у захваті від його працелюбності, щирості, відкритості, доброзичливості.

Він так розповідає про свою волонтерську місію:
«Як я сюди потрапив? Історія розпочалася ще 10 років потому, коли я був у четвертому класі. Мій дядько Віктор приїхав до нашого міста Спокон штату Вашингтон і виступив перед учнями мого класу. Він багато говорив про біду в Україні, яку приніс вибух на Чорнобильській атомній станції. Чесно кажучи, я багато з тієї розповіді не пам’ятаю. Я просто знав, що мій дядя допомагає тим, хто постраждав від цієї трагедії. Дуже захоплююсь його роботою – допомагати людям з усього світу. Минуло 6 років і в мене з’явилась можливість відвідати Україну. Чому саме Україна мене приваблює? Бо я маю українське коріння. Моя бабуся народилась у Харкові, а дідусь - у Тернополі. Під час другої світової війни їх насильно вивезли із України до Німеччини працювати. Саме там вони і познайомились. Після війни вони не стали повертатися на батьківщину, адже то були смутні сталінські часи і вони боялися бути засланими до Сибіру. Не знаючи мови, яке життя на них чекає, вони відправилися до Америки. Під час того першого візиту до України я разом з іншими американцями працював у таборі волонтером. Протягом двох тижнів ми допомагали дітям-сиротам міста Виноградове на Закарпатті. Тоді ж я відвідав моїх родичів у місті Дубни. По поверненню до Америки я вже знав, що повинен знову поїхати туди. Україна підкорила моє серце.  Кожного літа я повертався до того табору в Україні, щоб працювати з дітьми. Двох тижнів мені не вистачало і я шукав спосіб залишитись на довший період, щоб продовжувати свою місію допомагати людям. В Америці я навчався у коледжі, працював офіціантом, займався спортом (легкою атлетикою). Я багато працював і зібрав невелику суму грошей. Не хотілося їх витрачати на навчання, не визначившись із майбутньою професією. Але мрія повернутися в Україну мене не покинула. Ми з дядею Віктором багато говорили про Центр «Відродження», про особливість цього місця. Саме тоді він зв’язався з директором Центру Василем Івановичем, щоб я мав змогу там попрацювати півроку. Коли про все було домовлено, розпочалася підготовка до поїздки. Люди часто мене відмовляли, говорили, що я «загубив розум», адже в Україні війна.  Я приїхав 22 липня, майже не розуміючи мови, не знаючи, що на мене чекає в Чернігові. У перший день я познайомився з працівниками Центру. Я вважаю себе сором’язливим, не рішучим, і чесно кажучи, мені було дуже важко звикати.  З того дня я знову став волонтером. Мені дуже подобається працювати з дітьми. Їхні посмішки роблять мене щасливим. Я хочу сказати, що сам іще дитина і, мабуть, ніколи не подорослішаю. 

Кожного дня, перебуваючи серед дітей і працівників, мені не вдається не посміхатися. Я отримую велике задоволення від того, що їм допомагаю. Ніякі матеріальні речі не тішать так, як ці дитячі посмішки. В такі хвилини розумієш найважливіші людські цінності, серед яких є творення добра

До речі, одна із самих пам’ятних подій мого перебування в Центрі - відзначення мого дня народження. 21 рік я зустрів у колі дітей і працівників. Це був дуже веселий день! Я не хотів би бути в іншому місці, адже саме цим дітям я вже належу. Мої батьки і бабуся у березні приїздили до мене у гості. Вони були дуже вражені Центром, тією важливою роботою, яку тут виконують щодня.

Мене часто запитують, «Чому ти займаєшся з дітьми?» і я відповідаю «Я приїхав в Україну, щоб працівникам було легше. Якщо їм легше від моєї допомоги, то легше дітям і їхнім батькам». Я виконую різні завдання: вранці я працюю в групах відділення соціальної реабілітації. Тут я - помічник вчителя. 

Після обіду я зазвичай вільний і йду додому, але іноді я працюю цілий день. Крім реабілітаційних занять, мене запрошують у різні кабінети: у швейному я нарізаю з картонних коробок фігурки для занять, в комп’ютерному я допомагаю дітям оволодівати новими комп’ютерними програмами, працювати з Інтернетом. Я також головний фотограф в Центрі: коли приїздять гості або відбуваються різноманітні святкові заході з дітьми – я фотографую, обробляю фотографії. Їх у мене вже кілька тисяч. Мені дуже подобається відчувати себе потрібним. 

Кілька слів хочу сказати про працівників Центру. Якби можна було одним словом їх описати, то це слово «любов». Тут я відчуваю і бачу любов кожен день, у кожному куточку. Якби тут не було любові, не було б і Центру. Бачу, як вони дають розраду дітям та батькам, як підтримують їх. Через любов все можливо!

У червні я повертаюся до Америки, де буду продовжувати навчання. Адже тепер я знаю свою майбутню професію – вчитель «важких» дітей. Для цього мені потрібно ще 2-3 роки. Зараз я вже гарно розмовляю російською мовою, але маю на меті – вивчити рідну – українську. Знаю, що мені буде важко їхати від таких чудових людей. Цей рік був одним із найкращих, і я ні про що не жалкую. Буду дуже сильно сумувати за дітьми і за працівниками. Звичайно, планую сюди повернутися. 
І наприкінці своєї місії хочу сказати дякую всім, хто з’явився у моєму житті і зробив його таким яскравим і потрібним!» Спостерігаючи за Коліном під час його спілкування з дітьми в Центрі, отримуєш безліч позивних емоцій. Притягує його відкритість і щирість, ніжне і турботливе ставлення до дітей. Розумієш, що юність – це прекрасна пора для формування думки молодої людини про майбутнє життя. Колін скористався шансом випробувати і знайти себе, усвідомити необхідні для особистості позитивні життєві цінності, почуття, установки, думки і бажання. Він є прикладом для багатьох із нас.

 

НОВИНИ ЦЕНТРУ "ВІДРОДЖЕННЯ"

Важка втрата: раптово покинув цей світ молодий музикант Ярослав Бих

З великим жалем повідомляємо про трагічну втрату – раптово пішов з…

Святкова вистава для дітей від ГО «Голос батьків»

Завжди безмежно радіємо теплим, дружнім, щемливим зустрічам з…

Дякуємо БФ «Крила країни» та організації «Поклик» за новорічні подарунки для дітей

Дякуємо БФ «Крила країни»! Дякуємо неприбутковій організації…

На Різдвяне свято до дітей завітала команда БФ ДоброДіЯ та Дмитро Блауш

Різдвяні та новорічні свята це час, коли діти і дорослі намагаються…

Різдвяні колядки від дітей «Відродження»

Різдво - найцікавіше свято для дітей, бо воно сповнене мріями,…

«Різдвяний калейдоскоп» у виконанні Капели бандуристів ім. О.Вересая

22 грудня у музичній залі центру маленькі і дорослі глядачі гучними…

Новорічний концерт від вихованців Палацу дітей та юнацтва

Напередодні новорічних свят за доброю традицією до дітей Центру…

Про Центр

Цент Возрожденя

Мета діяльності Центру - здійснення комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на профілактику та коригування порушень розвитку дитини з інвалідністю, дитини, стан якої загрожує інвалідністю

Наша адреса

Україна, 14032

м. Чернігів

+38 0462 95 22 26

revival.centre@ukr.net

Режим роботи:

Центр працює щоденно

з 8.00 до 18.00

крім неділі

Всі фото на сайті опубліковані за згодою батьків.
Копіювання матеріалів без прямого посилання на сайт ЗАБОРОНЕНО

Copyright © 2018 Чернігівський реабілітаційний центр «Відродження»

Please publish modules in offcanvas position.