«Жіноча природа – це спрямованість дій всередину,
розвиток гармонії із навколишнім світом, 
вміння жити душею в любові, даруючи любов»

«Жива картина, що наповнює чарівними фарбами повсякденність» – так можна описати словами одне із найдавніших рукоділь на землі і сучасне хобі для українських жінок – вишивання стрічками. Вже більш ніж півроку успішно опановує цей вид рукодільного мистецтва Вікторія Валеріївна Моляренко – мама вихованця обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження». 

Нещодавно відкрилась перша виставка її творчості. Одинадцять картин майстрині були представлені у виставковому залі бібліотеки при Чернігівській міській школі мистецтв і були високо оцінені відвідувачами виставки.  Вікторія народилась і виросла в місті Чернігові. Закінчила СШ №5 та Чернігівську філію Херсонського технологічного університету. Потім працювала в пенітенціарній системі. На даний час жінка не має змоги працювати, адже весь свій час приділяє синочку Богданчику, хворому на дитячий церебральний параліч. Вже протягом 4 років Вікторія разом із сином активно проходять реабілітацію на базі обласного центру.

Психологи стверджують, що здатність до творчості є невід’ємною частиною гармонійного розвитку особистості. Рано чи пізно кожна людина виявляє у собі якісь таланти. Розвивати їх чи ні – індивідуальне бажання. А для мами хворої дитини, щоб не зациклюватися на проблемах, дуже добре знайти собі заняття, яке приносить задоволення і дає можливість реалізувати свій потенціал.

Історія творчого шляху Вікторії розпочалася несподівано. Увагу майбутньої майстрині привернула сумка, прикрашена вишивкою стрічками, яку їй продемонструвала лікар-невролог Центру під час огляду Богдана. Краса, вишуканість, якої надала аксесуару квіткова композиція зі стрічок, вразили Вікторію, яка ще з дитинства проявляла себе творчою особистістю - займалась малюванням, в’язанням, вишивкою та шиттям. Відразу пригадались давні захоплення, захотілось створити щось подібне самостійно. Та й жіноча природа підказала напрямок для розвитку себе і наповнення енергією гармонії. Не втрималась і повідала про свої задуми вчителю з глинотерапії Сергійко Людмилі Іванівні, яка спонукала до творчого натхнення вже кількох мам в Центрі. Людмила Іванівна на своїх заняттях активно заохочує мам особливих діток не обмежувати своє життя лише материнськими клопотами, а активно шукати себе, не боятись виявляти та демонструвати свої таланти і вміння. 

Повна життєвих сил, у творчому пориві Вікторія самостійно опановувала техніку вишивки стрічками – переглядала майстер-класи в Інтернеті. Спочатку випробувала різні види швів, вчилась виконувати окремі квіткові елементи. Дуже подобалось вишивати ромашки - ці ніжні квіти, пронизані літнім теплом. Саме вони найбільш пасували душевному й емоційному настрою майстрині на початковому етапі творчого розвитку. Сором’язливість, не впевненість у власному таланті заважали Вікторії широко презентувати свої перші роботи. Під час занять з глинотерапії вона несміливо показала їх фото на телефоні Людмилі Іванівні і отримала перші схвалення. Ніжно й охайно вплетені стрічки, прекрасний підбір колірної гами, власний стиль – усе це вирізняло роботи Вікторії.

Поступово увійшла у смак, зрозуміла, що її роботи подобаються, привертають увагу своєю вишуканістю та красою. Тоді й виникло бажання створити цілі квіткові композиції і оформити їх у картини. Це дуже клопіткий і тривалий процес: спочатку картина народжується на папері, потім вже готова, продумана робота переноситься на тканину. Захоплює вдале поєднання різноманітних кольорів та відтінків – стрічки для кожної роботи ретельно добираються аби квіти на картині виглядали найбільш природно. Крім того ручна робота вимагає часу і посидючості. По суті - це творча медитація, коли, розчиняючись повністю в процесі рукоділля, ми знову стаємо самими собою, повертаємося до національних витоків, проявляємо свою індивідуальність і таланти, даровані нам Богом. 

Картини Вікторії – це своєрідні квіткові історії, у які вона вклала красу своєї душі, доброту, найніжніші почуття. Переглядаючи їх, мимоволі переносишся в літню квітучу пору і, здається, ще хвилинка, і відчуєш їх ніжний пˊянкий аромат. Квіти – найпрекрасніше з усього, що сотворив Бог на радість людям. І вони буйно розцвітають на картинах молодої майстрині.

Зараз Вікторія впевнено і активно працює над новими роботами, відвідує майстер-класи та опановує нові техніки створення обˊємних картин зі стрічок. Вона знайшла нове джерело енергії, радості через створення прекрасного та реалізації власного таланту.